І справді, сталося. Не пройшло й двох років (усього-на-всього півтора), а голова Комінтернівської районної ради Дмитро Макосій прозвітував перед депутатським корпусом про діяльність районної ради V скликання. Чималий текст звіту розмістився аж на восьми сторінках газети «Слава хлібороба» і викликав неабиякий інтерес громадськості, адже після декількох звітів голови райдержадміністрації виборці були не проти дізнатися і про роботу районної ради. Що ж ми, як іноді пишуть у деяких виданнях, подибуємо у цьому опусі? Задля справедливості варто сказати, що звіт містить чимало цікавих думок, котрі могли би стати окрасою збірників крилатих висловів та цитат: чого, наприклад, варті фрази на початку доповіді: «Найкращим і найважливішим аргументом для людей є конкретна робота і конкретні справи влади», «захисниками народу» треба бути не тільки під час виборчих кампаній, а вирішувати питання і після виборів», або, скажімо, такий, майже крилатий, вислів: «Я був і хочу залишатися в першу чергу людиною з Великої літери, і для мене це в житті принципово». З усім цим важко та й не потрібно сперечатися, особливо з останнім (якщо людина стверджує, що вона не лише хоче бути, а й була людиною з великої літери, то й сперечатися з цим не варто). Просто після такого вступу виникає закономірне сподівання на перелік тих самих конкретних справ, про які зазначалося на початку доповіді. У першій частині власне звіту докладно розповідається про депутатський склад районної ради і з упевненістю стверджується, що кожен депутат райради – це особистість. Крім того, голова райради заявляє, що депутатський корпус втілив у життя «вагому частку наших зобов’язань перед жителями району». Щоправда, чомусь не уточнено, яких саме, але, мабуть, передбачається, що це видно і неозброєним оком. Потім до уваги читачів пропонується перелік капітальних видатків по Комінтернівському району, профінансованих з районного бюджету. Безумовно, те, що депутати таки ухвалювали рішення про розподіл бюджетних коштів, заслуговує на неабияке схвалення, адже, певно, могли і не розподілити те, що заробила комінтернівська громада (щоправда, всі ми добре пам’ятаємо, як і в які терміни ухвалювалися ці важливі для усього району рішення і скільки разів переносилися сесії райради, як, між іншим, і цього разу). Крім того, до беззаперечних заслуг районної ради віднесено ухвалення ряду звернень депутатів до Президента України, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра, наприклад, щодо визнання роботи райдержадміністрації незадовільною та висловлення недовіри голові Комінтернівської РДА або щодо стабілізації роботи Верховної Ради України, щодо призупинення Указу Президента чи, скажімо, щодо критичного стану посівів в умовах посухи. Про наслідки і результативність цих звернень і звіті чомусь не йдеться, хоча й першокласнику зрозуміло: якщо людина щось робить, то повинні бути якісь результати її діяльності, інакше втрачається сам сенс. Безумовно, скарги на діяльність РДА у вищі органи влади є значним здобутком районної ради і достойним результатом її напруженої роботи. У другому розділі звіту мова йде про діяльність робочих органів районної ради, зокрема про роботу постійних комісій. Дуже лаконічно і навіть віртуозно висвітлено у ньому таке «слизьке» питання, як переформатування постійних комісій, що відбулося 9 лютого цього року. Нагадаємо, що тоді при розгляді питання порядку денного «Різне» депутатська більшість одним махом призначила нових голів і заступників комісій, а також змінила їх склад, «забувши» при цьому хоча би порадитися з депутатами, котрі з подивом дізналися, що їх місце роботи у райраді змінилося без їхньої на те згоди. Однак у звіті цей акробатичний трюк подається як задоволення потреби утворити ще дві постійні комісії для професійного розгляду та своєчасного реагування на звернення громадян. Але простий аналіз питань, що були розглянуті, наприклад однією з комісій, викликає сумнів щодо доцільності її створення взагалі (безумовно, це судження є особистою думкою автора і не претендує на якийсь інший статус). Судіть самі: постійна комісія з питань міжнародних зв’язків та майнових відносин, створена саме рішенням від 9 лютого 2007 року, розглянула такі питання, як «Про затвердження Програми соціально-економічного розвитку Комінтернівського району на 2007 рік», «Про затвердження плану роботи постійної комісії районної ради з питань міжнародних зв’язків та майнових відносин», «Про пропозиції до плану роботи Комінтернівської районної ради на 2007 рік» та «Про пропозиції до звіту та доповіді голови районної ради у 2006-2007 роках на пленарному засіданні районної ради». Зауважимо, що перше питання розглядалося на засіданнях ще як мінімум двох комісій, тож, в принципі, висновків перших двох могло би цілком вистачити. Виходить, що комісія (при всій повазі до депутатів, котрі входять до її складу) займалася тим, що ухвалила план своєї роботи, внесла пропозиції до плану роботи райради та надала про це інформацію для звіту голови ради… Певне здивування викликало те, що у своєму звіті голова райради відзначив низку позитивних аспектів у соціально-економічному розвитку району, адже ще не так давно більшість депутатського корпусу разом з Дмитром Макосієм стверджувала, що у районі, крім фестивалів, феєрверків та відкриття меморіальних дошок більше нічого не робиться (відкриття меморіальної дошки Володимирові Грубніку, до речі, голова райради записав до здобутків ради). Тепер же шановний доповідач зауважує наступне: «слід відмітити те, що далі продовжується вирішення проблемних питань району по газифікації, водозабезпеченню, ремонту та реконструкції доріг, будівництву та реконструкції шкіл та дошкільних закладів, закладів охорони здоров’я». Розповідає голова райради і про перевиконання районного бюджету, зазначаючи, що «ми це реально бачимо, і це для нас всіх приємно». Правда, не розказує, як приємно було головам сільрад, коли райрада ніяк не могла зібратися, щоб розподілити кошти від перевиконання, але це несуттєво… Суттєвим є те, що всі ці речі Дмитро Макосій зараховує до безпосередніх заслуг Комінтернівської райради V скликання. Не зовсім зрозумілим є і те, яке відношення до діяльності райради має робота правоохоронних органів, про яку теж звітує доповідач. Уявляєте курйоз: читає собі людина назву доповіді: «Звіт голови Комінтернівської районної ради V скликання Д.І. Макосія про діяльність районної ради за період з квітня 2006 р. по жовтень 2007 р.», а тоді читає розділ 7-ий, де зокрема пишеться: «скоєно 456 злочинів, з них тяжких – 199, пограбувань – 33, крадіжок – 146»… Це, звичайно, жарти, але про що ж тоді звітуватиме начальник РВ ГУМВС, якщо весь його «хліб» забрала собі районна рада? Просто «суперовим» моментом доповіді є і розділ 8-ий «Кадрове забезпечення». Йдеться у ньому – не більше і не менше – про кадрову політику райдержадміністрації. З якого дива, невідомо. Тим більше, що у назві доповіді йдеться все ж таки про діяльність районної ради, і аж ніяк не адміністрації. Та й за мету звіту Дмитро Макосій, за його ж власними словами, поставив «показати роботу депутатів та районної ради по окремих напрямках роботи та її результативність». Але про кадрову політику райради у звіті чомусь – анічичирк. Шкода, бо хотілось би прочитати про те, як штат ради був спочатку збільшений до понад 30 чоловік (якщо ви, шановні читачі, пам’ятаєте, то нормативними актами передбачено не більше 11), а потім суттєво зменшений без одночасного зменшення фонду оплати праці. Але і це, на думку голови райради, мабуть, несуттєво. До сказаного лишається тільки додати, що під час сесійного засідання 5 грудня більшість депутатського корпусу ухвалила рішення взяти звіт голови ради до відома. А заодно, мабуть, і звіт начальника райвідділу міліції та звіт голови райдержадміністрації, котрі фактично склали левову частку доповіді голови. Все ж інше у звіті, за словами депутата районної ради Олександра Рябухіна, є «роздумами на тему». Оскільки ж Дмитро Макосій запевнив, що депутати виконали вагому частку своїх зобов’язань перед виборцями, то хочеться вірити, що нашим виборцям віднедавна живеться, як сирові в маслі. Хіба ви, шановні, цього не помітили?
